Виховання - це складний і багатогранний процес формування особистості дитини.

Основна мета виховання - всебічний гармонійний розвиток особистості.

         Український педагог В.О. Сухомлинський писав: "Всебічний розвиток особистості — це створення індивідуального людського багатства, яке поєднує в собі високі ідейні переконання, моральні якості, естетичні цінності, культуру матеріальних і духовних потреб. Міркувати про всебічний розвиток не можна без винятково важливого застереження: справжній всебічний розвиток — це гармонія того, що людина дає суспільству, і того, що вона одержує, споживає". І далі: "Процес виховання всебічно розвиненої, гармонійної особистості полягає в тому, що, дбаючи про досконалість кожної грані, сторони, риси людини, вихователь одночасно ніколи не випускає з поля зору ту обставину, що гармонія всіх людських граней, сторін, рис визначається чимось провідним, основним. Жива людська плоть і кров всебічно розвиненої людини втілює в собі повноту і гармонію сил, здібностей, потреб, в якій вихователь бачить такі сторони, риси, грані, як моральну, ідейну, громадянську, розумову, творчу, естетичну, емоційну, фізичну досконалість. Майстерність і мистецтво виховання всебічно розвиненої особистості полягає в умінні педагога відкрити буквально перед кожним, отже й перед найпосереднішим, найважчим вихованцем ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершин, виявити себе, заявити про своє Я, черпати сили з джерел людської гідності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим".

                              Всебічний гармонійний розвиток особистості дитини

          Виховна робота нашого дошкільного закладу направлена на виконання завдань і вимог програми розвитку дитини "Українське дошкілля", і "Впевнений старт". Весь навчально-виховний процес відповідає віковим та психологічним особливостям дітей.

           Мета даної програми – розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми, розкриваючи етнічні – історичні та соціокультурні особливості Західного регіону. Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання.

          «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років через призму Базового компонента дошкільної освіти в Україні (2012р.). Розгляд кожного вікового періоду розпочинається розділом «Психологічна характеристика дитини», в якому надані вікові характеристики розвитку. Це дає змогу вихователеві орієнтуватись на психологічні особливості розвитку дитини. У програмі визначено завдання і розмах напрямків роботи з дітьми, а саме: фізичний розвиток, соціально-моральний, пізнавальний розвиток, мовленнєвий розвиток, художньо-естетичний, креативний розвиток та емоційно-ціннісний розвиток. Кожний підрозділ закінчується показниками компетентності для визначення рівня розвитку дитини в кінці навчального року. Є показники компетентності випускника ДНЗ. Цікавим є те, що в       програму введено напрямки роботи «Основи правової культури», «Духовне виховання», «Основи економічної культури». Рівень розвитку зв’язного мовлення є показником і умовою соціальної активності особистості, а формування такого мовлення сприяє всебічному розвиткові дошкільника, особливо розвиток комунікативної діяльності. З цією метою введено напрям роботи «Мовленнєвий етикет».

           У програмі особливий акцент зроблено на завдання мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку, враховуючи обов’язковість дошкільної освіти з п’ятирічного віку. У Програмі однією із складових мовленнєвого розвитку є завдання з підготовки дітей до навчання елементів граматики та підготовки руки до письма. Художньо-естетична лінія розвитку представлена такими видами роботи: читання і розповідання художніх творів, інсценування та драматизація за змістом творів художньої літератури, музика, образотворча діяльність. До переліку художніх творів уведені твори Західного регіону (І.Франко, О.Пчілка, М.Хоросницька, І.Калинець, М.Людкевич, П.Радковець, І.Радковець, Марійка Підгірянка та ін.). Ігрова діяльність виокремлена окремо, адже вона є провідним видом діяльності дитини дошкільного віку. Психолого-педагогічна наука й практика стверджують, що в дитини, яка не «прожила» повноцінно всі етапи розвитку власної ігрової діяльності – від маніпулярних ігрових дій до ігор з правилами, значно затримується формування відповідної мотивації учіння.

        В програмі «Українське дошкілля» розширено і систематизовано завдання з розвитку трудових умінь за напрямком роботи «Трудова діяльність». Програма «Українське дошкілля» орієнтує на розширення кола уявлень дітей про культуру, традиції українського народу. Такий аспект роботи введений для пізнавального розвитку, збагачення знань дітей про Західний регіон, історичні пам’ятки, формування стійкого інтересу до народознавчого матеріалу свого регіону, бажання пізнати його ближче. Свої завдання дошкільний навчальний заклад реалізує у тісній співпраці зі сім’єю: активне залучення батьків до освітнього процесу, консультування з питань психолого-педагогічної підготовки до виховання дітей. Розділ «Співпраця з сім’єю» передбачає напрям спільної діяльності педагога і батьків із забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини.

     Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» синтезує історичні надбання, нові досягнення теорії та практики дошкільної освіти, актуальні суспільні вимоги до неї, забезпечуючи гармонійний розвиток дитини. Вона відображає запити практиків, орієнтує на системність щодо гуманістично спрямованої активної роботи з формування життєвої компетентності дошкільника. З метою охоплення дошкільною освітою всіх дітей дошкільного віку, особливо дітей п’ятирічного віку. Програму можна використовувати також для роботи з дітьми в дошкільних навчальних закладах із короткотривалим режимом перебування, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах, центрах розвитку.

Відповідно до програми "Українське дошкілля" наші педагоги проводять таку виховну роботу:

• Виховують в дітей культуру діяльності: вміння планувати, організовувати гру, заняття, свою працю,прагнення досягти позитивного результату в індивідуальній і спільній діяльності.

• Виховують повагу до рідних і близьких, усвідомлене прагнення порадувати старших гарними вчинками. Вчать розуміти, що батьки потребують душевної теплоти і ласки, проявляти чуйність та уважність; пропонувати батькам свої послуги і допомагати у домашній роботі; дати змогу стомленим батькам відпочити. Вчать знати якомога більше про своїх бабусів та дідусів, вшановувати їх у дні сімейних свят, бути причетним до спільних турбот і проблем сім'ї.

• Виховують доброзичливість у взаєминах з однолітками. Формують у дітей прагнення уникати конфліктів, налагоджувати стосунки, порозуміння, проявляти цікавість та готовність до спільної діяльності з іншими дітьми, дорослими; обходитись без докорів, образ.

• Вчать піклуватись про молодших, допомагати їм, захищати слабших, формувати у дітей такі риси, як співчуття та чуйність.

• Поглиблюють знання дітей про культуру спілкування по телефону: розмова має бути конкреткою, короткою, ввічливою.

• Формують у дошкільнят узагальнене поняття про те, що культура людини проявляється не лише в мовленні, але й в одязі, поведінці за столом, в умінні тримати оселю в порядку. Вчать стежити за чистотою свого одягу, взуття. Виховують бажання завжди бути охайними.

• Вчать малят поводитись виховано у громадських місцях, транспорті; поступатися місцем старшим, хлопчики - дівчаткам.

• Виховують вміння розуміти гумор і образу, дотримуватись при цьому делікатності, ввічливості.

Наші вихованці:

- знають, що таке гріх, старається поводитися відповідно до норм християнської моралі;

- проявлють любов і повагу до батьків, близьких людей, довколишніх;

- вміють поводитися з людьми відповідно до їхнього віку, фізичного стану та настрою;

- володіють навичками спілкування з дорослими та дітьми, проявляючи ввічливість;

- проявляють стриманість у висловлюванні негативних суджень;

- проявляють дружні та товариські стосунки з дітьми, допомагають молодшим;

- вміють поступливо, ввічливо ставитися до дітей протилежної статі;

- усвідомлють відмінність між добром і злом, можуть пояснити свої вчинки, схвалити або засудити їх;

- можуть визнати свою провину, поступитися власними інтересами за ради загального благополуччя;

- вміють уникати конфліктів, уміють порозумітися, не нав’язує власної думки;

- допомагають батькам та іншим членам родини;

- вміють з повагою ставитися до рідних, знайомих, чужих літніх людей;

- здатні до самоконтролю та саморегуляції;

- зважають на думку інших;

- вміють  аналізувати свою поведінку.